Відкритий доступ в дослідженнях історії науки

Шановні колеги,

нещодавно ініціатива відкритого доступу до наукової інформації відбувається на міжурядовому рівні, створюються репозиторії відкритого доступу. У всьому світі запитується думка користувачів, в опитуваннях переважають технічна підготовка, інформаційна грамотність, юридичні аспекти.

У цьому опитуванні ми хотіли б дізнатися більше про способи пошуку та обробки наукової інформації, канали поширення інформації, а також – оцінку відкритого доступу в дослідженнях конкретних наук.

Результати опитування будуть представлені на 5-й міжнародній конференції Європейської асоціації історії науки The tools of research and the craft of history, а висновки відобразяться в Комісії бібліографії та документації (структурний підрозділ Міжнародної асоціації історії та філософії науки) в рамках діяльності щодо відкритого доступу, з метою оптимізації поширення наукової інформації та збереження наукової спадщини.

При створенні анкети цінні зауваження надала координаторка eIFL-OA Відділу наукових бібліотек Литви д-р Гінтаре Таукеvičienė, було використано матеріали звіту зі eMoDB.lt: відкриття електронних наукових баз даних для Литви проектупублікації результатів наукової діяльності наукових і навчальних закладів Литви в журналах відкритого доступу та інституційних репозиторіях.

 

Щиро запрошуємо активно висловлювати свою думку та побажання, відповіді на анкету чекаємо до 15 вересня ц. р.

 

Анкета є анонімною.

 

З повагою

Д-р Біруте Рейлієнė

Голова Комісії бібліографії та документації (структурний підрозділ Міжнародної асоціації історії та філософії науки)

Електронна пошта: b.railiene@gmail.com

 

Словник відкритого доступу:

Відкритий доступ – безкоштовний і без обмежень доступ до наукових досліджень (наукових статей, дослідницьких даних, доповідей конференцій та іншого опублікованого матеріалу), який кожен користувач може вільно читати, копіювати, друкувати, зберігати на своїх комп’ютерних носіях, розповсюджувати, виконувати пошук або надавати посилання на повнотекстові статті, не порушуючи авторських прав.

Стиль опису (або бібліографічний опис) – сукупність потрібних, представлених у стандартній формі даних, необхідних для ідентифікації та опису документа, його частини або кількох документів (Енциклопедія бібліотекознавства). Було створено багато стилів опису (наприклад, APA, MLA), їх різновидів. Міжнародний стандарт створено для напрямків цитування інформаційних ресурсів бібліографічних посилань (ISO 690:2010).

Інституційний репозиторій – це цифровий архів інтелектуальних продуктів, у якому зберігається, поширюється та обробляється наукова продукція та академічна інформація тієї чи інших установ.

Результати доступні публічно

1. Яким чином найчастіше отримуєте останню наукову інформацію у своїй галузі (можете відмітити кілька варіантів): ✪

Не використовуюІнколиЧасто
Бібліотека на місці роботи
Карткові каталоги бібліотек
Електронні каталоги бібліотек
Академічні бази даних Литви
Іноземні видавничі бази даних (наприклад, ScienceDirect, Emerald, IEEE тощо)
Універсальні пошукові системи (наприклад, Google)
Спеціалізовані пошукові системи (наприклад, Google Scholar)
Системи пошуку наукової інформації (наприклад, Scirus, Scitopia)
Підписуюсь на новини електронною поштою (послуга Alerts)
Підписуюсь на новини за допомогою RSS-технології
Переглядаю підписані наукові журнали у своїй галузі
Інтернет-форуми науковців (наприклад, LinkedIN, ResearchGate тощо)
Наукові заходи (наприклад, конференції, презентації книг тощо)
Неофіційні зустрічі з колегами

2. Яким ще, не згаданим раніше, способом часто отримуєте останню наукову інформацію у своїй галузі?

3. Яким чином отримуєте повнотекстові документи для своїх наукових досліджень (можете відмітити кілька варіантів): ✪

Не використовуюІнколиЧасто
З журналів відкритого доступу (англ. Open Access Journals)
З інституційних репозиторіїв (англ. Institutional Repositories)
Для пошуку використовую універсальні пошукові системи (наприклад, Google)
Використовую спеціалізовані системи пошуку інформації (наприклад, Google Scholar)
Використовую системи пошуку наукової інформації (наприклад, Scirus, Scitopia)
Використовую джерела відкритого доступу (наприклад, OAIster, DRIVER, RePEc)
Проводжу пошук у передплачених базах даних установи
Провожу пошук у відкритих базах даних
Звертаюсь до працівників бібліотеки
Використовую послуги міжбібліотечного абонемента
Прошу колег за кордоном надіслати копії повнотекстових документів

4. Яким ще, не згаданим раніше, способом часто отримуєте повнотекстові документи у своїй галузі?

5. Який стандарт або стиль оформлення бібліографічного опису та цитування джерел інформації найчастіше використовуєте при підготовці наукових робіт та публікацій: ✪

Не використовуюІнколиЧасто
ISO 690 та ISO 690-2
APA (Американська психологічна асоціація)
MLA (Асоціація сучасної мови)
Гарвардський (Harvard)
Використовую свій стиль опису

6. Який ще, не згаданий раніше, стиль бібліографічного опису часто використовуєте у своїх наукових статтях, публікаціях?

7. Чи ваша установа заохочує публікацію наукових досліджень у журналах відкритого доступу? ✪

8. Чи ваші опубліковані наукові роботи доступні відкрито (можете вибрати кілька варіантів): ✪

9. Чи є в вашій організації інституційний репозиторій? ✪

10. Яку організацію ви представляєте? ✪

11. Ваш вік ✪

12. В якій країні ви зараз живете? ✪

13. В якій науковій сфері ви проводите історичні дослідження (можете вибрати кілька варіантів): ✪

14. В якій науковій галузі ви найчастіше проводите історичні дослідження: ✪

15. Якщо ви вирішите поділитися своїм досвідом або матимете рекомендації щодо відкритого доступу, нам було б приємно дізнатися вашу думку. Щиро дякуємо за ваш час